Передача | виставка Паули Рудзь та Пьотра Никовського

Про виставку:

Виставка «Передача» – це запис кількатижневої подорожі Куявсько-Поморським воєводством, зосередженої на пошуках жінок, які своєю мужністю та рішучістю формували місцеві громади. Сучасні історії переплітаються з історіями з минулого, створюючи мозаїку жіночого досвіду, натхнення та щоденного героїзму. Це подорож історіями, які часто залишаються невидимими, але є основою місцевих громад. Виставка складається з інтерв’ю з мешканцями та мешканками Куявсько-Поморського воєводства, фотографій виняткових жінок та спогадів про тих, хто залишив свій слід у суспільстві своєю мужністю та відданістю.

Контекст:

Антрополог Саллі Слокум у своєму відомому есе 1975 року «Жінка-збирач» ставить під сумнів примат «чоловіка-мисливця» і вказує на помилку дослідників, які розглядають картину, що охоплює лише половину людства, як бачення всього світу. У цьому контексті висновок про те, що первинним адаптивним рушієм людини було полювання і вбивство, переоцінює важливість агресії, яка, зрештою, є лише одним з аспектів життя. Він також ігнорує славну і героїчну поведінку жінок – збирання, годування, догляд за дітьми протягом тривалих періодів інфантильної залежності – все це вимагало подібної відданості і зробило рівний внесок у розвиток людства. Вона також конструює домінуючий наратив про те, що від початку історії до наших днів саме досягнення чоловіків формували повсякденне життя та уможливлювали розвиток і вдосконалення, ігноруючи той факт, що війна і насильство призводять до страждань, несправедливості та занепаду.

У 2023 році столична мерія повідомила, що у Варшаві налічується понад 450 пам’ятників, з яких лише сім вшановують конкретних історичних жінок. Жіночий героїзм не є яскравим і ефектним, не є кривавим і гучним, але без нього світ не вижив би. Це героїзм повсякденності, героїзм виживання та наполегливості, а також ініціативи, пов’язаної з розбудовою спільнот, пошуком простору, щоб бути почутими, пильністю у поєднанні з радикальною емпатією або пошуком альтернативи безсилому продовженню.

Віднайдення жіночих історій дає можливість доповнити історію нашого регіону відсутніми елементами. Визнання важливості їхніх досягнень, навіть якщо вони самі в них не впевнені, дозволяє перенести тягар наративу з насильства і руйнування на розбудову. Сміливі жінки з Куявії та Померанії – повсякденні героїні, творці реальності на мікро- та макрорівні. І хоча придивитися до них ближче вимагає зосередженості та зусиль, воно того варте, і навіть варто замислитися, якщо це не наш обов’язок.

Творці:

Паула Рудзь – культурна аніматорка, активістка, феміністка. За освітою театральний терапевт, захоплюється велоспортом. Протягом 10 років створює та співстворює соціальні та мистецькі проекти.

Пьотр Никовський – фотограф, режисер, творець контенту. Сценічний освітлювач і велосипедист за пристрастю. Протягом багатьох років документує творчі та соціальні процеси, театральні вистави, фестивалі та повсякденне життя.

Подія відбувається в рамках Фестивалю забутих культур: «Жінки-будівничі». Історії відважних жінок», співфінансованого органом місцевого самоврядування Куявсько-Поморського воєводства.

Подія є частиною святкувань Року хоробрих жінок.